Проблеми визначення місця проживання дитини

  Нажаль, статистика щодо розлучень в Україні, на сьогоднішній день, невтішна. Майже половина шлюбів розпадається. В той же час, під час розірвання шлюбу, найбільше страждають не чоловік і не жінка, а їх спільні діти. Так, в більшості випадків, після розлучення, колишнє подружжя починає проживати окремо. І тому постає питання – а з ким будуть проживати діти? Як приймати участь у вихованні дітей тому з батьків, хто проживає окремо?

   За період своєї практичної діяльності ми лише раз стикнулись з ситуацією, коли між чоловіком та дружиною було добровільно досягнуто згоди щодо місця проживання дитини та розміру аліментів, котрі будуть виплачуватись на його утримання. В більшості ж випадків – досягнути згоди в даних питаннях – неможливо. Майже в усіх випадках, дитина залишається проживати з мамою. Мати починає забороняти бачитись з дитиною, проводити з нею час, спілкуватись. Як в такому випадку потрібно діяти чоловіку?

  Ми не хочемо захищати чоловіків та говорити, що жінки погані, але на сьогоднішній день дійсно існує певна нерівність прав чоловіків та жінок в питаннях визначення місця проживання дитини та участі у вихованні дитини. Виходить так, що держава придумала десятки покарань для тих чоловіків, котрі не сплачують аліменти, але в той же час – не існує жодного покарання за те, що жінка не дозволяє батьку  бачитись з дитиною. І це при тому, що батько щомісячно добросовісно сплачує аліменти.

  Для більш зрозумілого поняття ситуації, спробуємо пояснити все на реальному прикладі.

  Ітак, чоловік та дружина вирішують розлучитись. Суд залишає дітей проживати з матір’ю. Чоловік щомісячно сплачує аліменти без жодних заборгованостей. Але побачитись з дітьми не може – колишня дружина забороняє. Чоловікову нічого не залишається, окрім як звернутись до органів опіки та піклування та встановити графік побачень з дітьми. Даний графік передбачає побачення лише два рази на тиждень по дві години. Чоловік не погоджується з таким рішенням та звертається до суду, з метою розширення даного графіку побачень. Суд виносить рішення, за яким батько може бачитись з дітьми два рази на тиждень по 4 години, проводити з ними один вихідний день, а також брати дітей до себе у святкові дні – новий рік, Різдво, дні народження.

  Здається наче все добре – є рішення суду, воно направлено до виконавчої служби. Тепер ніяких проблем. Приходить батько у визначений час на побачення з дитиною, а мати дитину не дає. Наступного разу все повторюється, і потім знову, і ще раз. Тобто, мати не виконує рішення суду. Не дає батьку бачитись з дітьми. Ну що робити в такому разі? Телефонуємо до поліції, адже потрібно зафіксувати факт невиконання рішення суду та примусово йог виконати. А працівники поліції, котрі прибули на місце події лише розводять руками – “ну а що ми можемо зробити, в будинок нас ніхто не пускає”.  Ось і все. А законодавчо визначеного врегулювання такої ситуації – немає. Притягнути до відповідальності за невиконання рішення суду – неможливо. Стаття, котра передбачає кримінальну відповідальність – не працює. І що ми маємо в кінці? Батько сплачує аліменти, хоче приймати участь у вихованні дітей, спілкуватись з ними, але із-за однієї людини і відсутності законодавчого врегулювання такої ситуації – зробити він нічого не може.

  Але почекайте, є один можливий варіант – визначити місце проживання дитини з батьком. Як говорить нам Сімейний кодекс України, мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини. В той же час, всі суди України (перша інстанція, апеляційна інстанція, касаційна інстанція) говорять про те що, дитина повинна проживати з матір’ю і лише за наявності виняткових обставин (мати веде аморальний спосіб життя, вживає алкогольні, наркотичні засоби) – дитина може залишитись проживати з батьком. До такого висновку суди приходять завдяки статті 6 Декларації прав дитини. В той же час, дана Декларація не є нормативно – правовим актом, не є міжнародним документом. Вона взагалі не має жодної юридичної сили, а тим паче такої юридичної сили на якій би базувались такі рішення, котрі вирішують долі людей.

  У серпні 2017 року ситуація з даного питання дещо змінилась. З’явилось рішення Європейського суду з прав людини (“М.С. проти України”) в якому чітко було визначено, що при визначенні місця проживання дитини, батьки повинні бути рівними. Суд повинен звертати увагу на все, що має значення при вирішенні даного питання – матеріальний стан кожного з батьків, житлові умови, ставлення дитини до кожного з батьків, тощо.

  Після даного рішення Європейського суду, практика наших судів дещо почала змінюватись. Ми вже подумали, що можливо дійсно можна буде говорити про якусь рівність. Але ні. Новий Верховний Суд в своєму рішенні від 06 лютого 2018 року (справа №264/4560/18) зробив посилання на ту ж статтю 6 Декларації прав дитини і знову заговорив про виняткові обставини для того, щоб залишити дитину з батьком.

  Дане рішення набуло досить великого розголосу. Зрозумійте, що неможна захищати інтереси одних і порушувати інтереси інших. Чому чоловік зобов’язаний справно платити аліменти, а жінка не зобов’язана дозволяти йому бачитись з дітьми?! Це викликало хвилю протестів. Зокрема, представники ГО “Батько має право”, звернулись до Верховного Суду з листом, в якому говорять про недопущення порушення прав батька. Не залишився осторонь і Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова, яка звернулась до Голови Верховного Суду з питань рівності прав батьків щодо своїх дітей.

  В той же час, в Верховній Раді зареєстрували законопроект, який буде спрямовано на вирішення нагальних проблем з питань рівності прав батьків у вихованні дітей.

  Якби там не було – любіть своїх дітей та захищайте не лише свої, а і їхні права.

  Якщо Вам потрібна допомога з сімейного права – телефонуйте до наших адвокатів (юристів) в Житомирі і ми Вам обов’язково допоможемо! (063) 942 – 61 – 48.

Завжди поряд – адвокат Житомир!




Similar Articles

Спори з Банка...   Складна фінансова ситуація в країні та низький рівень оплати праці все частіше призводить до того, що громадяни вимушені звертатись до банків/фінансових установ/кредитних спілок, тощо, з метою
Викуп банківс...   Ситуація з банківськими кредитами, взятими ще в часи відносної стабільності в державі, – залишається напруженою. Більшість банків знаходяться в стадії ліквідації, проте це жодним чином не
Проблеми визн...   Нажаль, статистика щодо розлучень в Україні, на сьогоднішній день, невтішна. Майже половина шлюбів розпадається. В той же час, під час розірвання шлюбу, найбільше страждають не чоловік
Порядок поділ...   Відповідно до ч. 1 ст. 74 Сімейного кодексу України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь
Законодавцем ...    08 лютого 2020 року набули чинності зміни до процесуальних кодексів.    Деякі з цих змін – стосуються і сімейних правовідносин.    Зокрема, законодавець спростив процедуру розгляду
Розірвання шл... У справах про розірвання шлюбу, інколи теж виникають цікаві ситуації, які допоможуть вирішити наші адвокати (юристи) в Житомирі. Про одну з таких ситуацій ми вам і розкажемо.
Покарання за ...   У Верховній Раді зареєстровано новий законопроект, який встановлює нові види покарання для осіб, котрі ухиляються від сплати аліментів.    Так, до вже прийнятих покарань, хочуть додати:
Аліменти Жито...   Стаття 180 Сімейного кодексу України вказує на те, що батьки зобов’язані уримувати дитину до досягнення нею повноліття.   Незалежно від того чи розірвано між подружжям шлюб
Визнання бать...   Нещодавно на практиці ми стикнулись з ситуацією, коли особи перебували у фактичних шлюбних відносинах (тобто, проживали разом без укладення шлюбу). У них народилась спільна дитина. Жінка
Захищено інте...   03 травня 2018 року Житомирським окружним адміністративним судом було задоволено позов про визнання протиправною та скасування постанови та визнання протиправним і скасування припису Державної архітектурно –