|
Стягнення аліментів на неповнолітню дитини |
Стягнення аліментів на повнолітню дитину, котра продовжує навчання |
|
Підстави для стягнення аліментів |
|
| Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Тобто, Сімейний кодекс не містить якийсь перелік підстав, за наявності яких у неповнолітньої дитини виникне право на утримання. Утримання неповнолітньої дитини – це обов’язок батьків. І такий обов’язок виникає одразу після народження дитини, незалежно від того чи проживають батьки у шлюбі чи ні, чи проживають вони разом чи ні. |
Відповідно до статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Тобто, підставами для стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини є: – Досягнення дитиною 18 років; – Продовження навчання; – Потреба дитини в матеріальній допомозі; – Можливість батьків надати таку допомогу. |
|
Підстави припинення стягнення аліментів |
|
| Стягнення аліментів здійснюється до досягнення повноліття, тобто до 18 років.
Батьки можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дітей, лише в двох випадках: якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби (ч.1 ст. 188 СК України); припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (ч.1 ст.190 СК України). |
У разі припинення навчання (ч.2 ст.199 СК України). В той же час, Сімейним кодексом не передбачено, як саме припиняється стягнення. На практиці виникла ситуація, коли виявилось, що дитина все більше року як припинила навчання та виїхала за кордон працювати. Виконавча служба відмовила у закритті виконавчого провадження, оскільки стягувач її не повідомляв про припинення навчання. Вирішили звернутись до суду з позовною заявою про припинення стягнення аліментів. |
|
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають |
|
| Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Тобто, хоча в Сімейному кодексі і не міститься окремої статті, в якій й би чітко зазначалось, хто має право звертатись до суду з позовною заявою про стягнення аліментів, але це випливає із положень вищезазначеної статті. Право звернутись до суду з вимогою про стягнення аліментів на свою користь неповнолітня дитина не може, оскільки вона не має повної цивільної дієздатності. В той же час, кошти (аліменти), які отримані на користь дитини, мають цільове призначення і мають витрачатись лише на дитину. |
Відповідно до частини 3 статті 200 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Тобто, стаття містить альтернативну норму, котра визначає, що утримання аліментів може здійснювались як на ім’я другого з батьків, але на користь дитини, так і на ім’я самої дитини. Це ж саме підтверджується і рішенням Верховного суду у справі №758/6870/17. Так, суд апеляційної інстанції, скасував рішення суду першої інстанції, вказавши на те, що аліменти повинні стягуватись саме на ім’я дочки, а не її матері. Проте з таким рішенням не погодився Верховний суд, котрий залишив в силі рішення суду першої інстанції, вказавши на можливість стягнення аліментів як на ім’я матері, так і на ім’я дитини, виходячи із положень ч.2 ст.200 СК України. |
|
Мінімальний розмір аліментів на утримання дитини |
|
| Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. | Мінімальний розмір аліментів на утримання повнолітньої дитини, котра продовжує навчання – законодавством не визначено. Верховний суд, в своїх рішеннях вказує на те, що розмір меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на даний вид стягнень – не розповсюджується. Так, в своєму рішенні №569/8960/17, відхиляючи касаційну скаргу, дійшов наступного висновку: «Доводи касаційної скарги про незастосування судами частини другої статті 182 СК України є необґрунтованими, оскільки мінімальний розмір аліментів на повнолітніх дочку чи сина цією статтею не встановлений». |
|
Які обставини враховуються при визначенні розміру аліментів |
|
| Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. |
Враховуються обставини, що містяться в статті 182 СК України, а також, відповідно до ч.2 ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Тобто, при визначенні розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, суд повинен оцінити не лише матеріальне становище того з батьків, хто повинен сплачувати аліменти, а й того з них, з ким проживає дитина. Можливість надавати матеріальну допомогу повнолітній дитині може впливати на розмір аліментів другого з батьків. |
Завжди поряд – адвокат Житомир!